Історія розпорядилася так, що долі єврейського й українського народів були подібними. Чи не найстрашнішим випробуванням для обох народів були часи Великої вітчизняної війни. Єврейство України втратило в ці роки влизько 1,5 млн.чоловіків та жінок, дітей та літніх людей.

     Це було вбивство душі та тіла народу. Ті, хто прийшов до Бабиного Яру, вже ніколи не повернулися. Десятки тисяч людей було розстріляно з 29 вересня 1941 р. по 2 жовтня 1941 р. З тих пір, як існує людство, ще не було такої кровопролитної різні ні в чому не винних беззахисних людей.

Бабин Яр… Полюс нелюдськості… Наш біль. Наша пам’ять.

Вшановуючи пам’ять усіх хто загинув в Бабиному Яру в Плужненському НВК пройшли заходи:

Учнівська конференція  «Бабин Яр: трагедія, пам'ять, попередження» (9кл)

Відкритий мікрофон  «Голокост – уособлення людських страждань і абсолютного зла» (10кл)

Урок мужності «Горить свіча. А, може, то Душа?» (11кл)

Година спілкування «Що таке толерантність і нетерпимість» (5-8кл)

Виховна година «Як розділити радість та печаль іншої людини» (2-4кл)

Де знаходиться Бабин Яр? Ймовірно, отримаємо відповідь: в Києві. Але якщо задуматися, то буде правильно відповісти і так: Бабин Яр є скрізь, де побували нацистські окупанти. Страшна  трагедія голокосту торкнулася і нашого району.

У 1941 році фашисти привезли євреїв з села Кунева  під село Стороничі, де їх було розстріляно. Та не всі загинули від першої кулі. Очевидці розповідали, що два тижні ще земля ворушилася і було чути стогони людей, але фашисти нікого не підпускали до місця злочину. Після війни на місці трагедії поставлено пам’ятник «Громадянам села Кунева по звірячому замордованим німецько-фашистськими загарбниками у 1941р.»

Старшокласники нашої школи щороку відвідують поховання і загиблих вшановують хвилиною мовчання. У цьому році поїздка була присвячена 75-ій річниці трагедії Бабиного Яру.